Український Нью-Йорк — селище на Донеччині, де мешкає приблизно 12 тисяч чоловік. Звідси рукою подати до передової, тут діє унікальний фенольний завод, а ще ходить чимало легенд. 

НьюЙоркер.City зібрав головні з них — про походження назви, книгарню і борошно. 

Промисловий слід

За найрозповсюдженішою місцевою легендою, ім`я селищу Нью-Йорк дав місцевий промисловець Якоб Унгер. Він дуже любив подорожувати, і, коли побував у Північній Америці, був вражений тамтешнім бурхливим розвитком капіталізму. Тому повернувшись додому, Унгер назвав заводське селище Нью-Йорком. Місцеві подейкують, що назва, за задумом промисловця, мала би принести селищу вдачу. Чоловік мріяв, аби тут також будувались фабрики і заводи.

Мері

Друга за чиселістю переповідок — легенда про те, що Нью-Йорк назвав інший промисловець Якоб Нібур. Він також подорожував Америкою, але був вражений не промиловістю, а стрілою Амура. Нібур зістрів на іншому кінці світу своє кохання — американку Мері. Одружився та привіз ії з собою. Щоб Мері не тужила за батьківщиною, вирішив назвати населений пункт Нью-Йорком.  

Книгарня і борошно

Нью-Йорк розбудували німці-менноніти. Вони відкрили тут, зокрема, кілька заводів, книгарню і млин. Місцеві жителі досі подейкують, що, коли у книгарнях Санкт-Петербурга чи Парижа не могли знайти потрібної книги, її замовляли у книжковому магазині братів Гамм, що у Нью-Йорку. А ще кажуть, що булочки з борошна нью-Йоркських млинів були настільки смачними, що за цим борошном до Нью-Йорка їхали з самої Одеси.

А насправді?

Важко сказати, чи могли їздити у Нью-Йорк за книгами та булочками, а от унікальну назву селищу навряд дали німці. Насправді сельцо  Нью-Йорк згадується у Списках населених місць Катеринославської губернії 1859 року. Починався Нью-Йорк як сiльце Олександрiвське з 1806 року, а в сiльце Нью-Йорк його перейменували близько 1830 року. Як вважають місцеві краєзнавці, скорiше за все до назви причетний підприємець Григорiй Фурсов. Разом із дружиною Олександрою він був у США у весільному круїзі. Повернувшись, вирішив дати селу заморське ім'я.  

«Німці ніколи не міняли назв населених пунктів, у яких оселялись», — стверджує місцевий дослідник- краєзнавець Віктор Ковальов.