Редакція НьюЙоркер.City продовжує «Акцію добра», присвячену дню Святого Миколая, який в Україні відзначають 19 грудня.
Завдяки співробітникам київського бюро Радіо Свобода, одному зі столичних підприємців, який захотів допомогти анонімно, та письменниці й організаторці Нью-Йоркського літературного фестивалю Вікторії Амеліній троє малюків із прифронтового селища отримають заповітні подарунки. У чотирирічної Катрусі Ковальової будуть інтерактивні іграшки, Кирило Суворов отримає планшет, а маенька Вікторія — м’яку акулу (іх історії та мрії можна прочитати ось тут).
Втім ще четверо дітей, які беруть участь в акції, все ще чекають на здійснення власних мрій. Якщо ви чуєтеся тими самими благодійниками й хочете подарувати дітям із прифронтового Нью-Йорка свято —зв’яжіться, будь ласка, з нами: редакційна пошта [email protected], Facebook-сторінка, Інстаграм або за номером +38 050 642 55 75.
Ось історії тих, чиї мрії все ще можна здійснити:
Ярослав Шилов, 5 років. Мріє про ноутбук, що допоможе йому краще розмовляти.
Ярослав Шилов
«Я — Ярослав Шилов, мені п’ять років. Я навчаюсь у дошкільному закладі №15 «Золота рибка». З моїм здоров'ям трапилася біда, і з 2019 року я знаходжусь на обліку у сурдолога з діагнозом «нейросенсорна туговухість важкого ступеню». Маю інвалідність. Я займаюся з логопедом. За час занять, у мене з'явилася можливість використання мовлення для спілкування. А ще я навчився читати! Я дуже люблю малювати, займатися спортом, танцювати. Навесні 2021 року я брав участь у всеукраїнському конкурсі малюнка «Я дитина! Я малюю!». Зайняв призове друге місце.
Я дуже стараюся розвивати своє мовлення. Зараз існує багато комп’ютерних розвиваючих програм для дітей з порушеннями слуху та мовлення, ігрових вправ та настільних ігор, які можна скачати в інтернеті та роздрукувати для постійного використання. Але для цього потрібно мати комп’ютер та принтер. Моя мама знаходиться у відпустці, щоби доглядати за мною, тож родина не може собі дозволити придбати якісну оргтехніку. Я дуже мрію про ноутбук».
Дмитро Косічкін, 10 років. Мріє про ноутбук, щоби розвивати свої навички.
Дмитро Косічкін
«Я — Дмитрик Косічкін, мені 10 років. Навчаюся у четвертому класі Новгородської спеціальної школи №38.У мене є розлади аутичного спектру. Але я ніколи не втрачаю позитиву. Батьки кажуть, що я дуже товариський та співчутливий. А ще дуже полюбляю співати. У вільний час мені подобається моделювати конструктором лего. Дуже люблю іграшки, дивитися розвивальні передачі та відео. Вдома я допомагаю мамі у домашніх справах, турбуюся про маленьке кошеня. Мені дуже подобається навчатися читати разом з мультиплікаційними героями. Для цього потрібен простенький ноутбук, щоби скачувати різні навчальні програми. Дуже мрію, щоби Святий Миколай подарував мені цей девайс».
Дмитро Силін. Мріє про крутезний велосипед.
Дмитро Силін
«Я — Силін Дмитро Миколайович. Проживаю з мамою та старшою сестрою Вікою. Ще у мене є сестра Надя та племінниця Женя. Але вони мешкають на Одещині. Я дуже сумую за ними. Ми з мамою сподіваємось, що вони приїдуть. Я пообіцяв мамі, що добре вчитимуся. Мамі я дуже вдячний, і нічого начебто не потребую. Якщо нам вистачає грошей, вона купує нам і їсти, і речі. Ось тільки одне не виходить — ми ніяк не можемо відремонтувати вел.осипед. Моя мрія — це велосипед».
Валентина Пучкова, навчається у 6 класі. Мріє про ноутбук, щоби розвиватися у малюванні та навчатися.
Валентина Пучкова
«Мене звуть Пучкова Валя. Я з багатодітної родини. Навчаюся у 6 класі Новгородської спеціальної школы №38 Донецької обласної ради. У 2020-2021 році мене визнали «Кращою ученицею року». Розкажу трошки про себе: я дуже привітна, скромна, працелюбна дівчинка. Допомагаю мамі прибрати у будинку, готувати обід і піклуюся про молодших братика та сестричку. Усі кажуть, що я дуже гарно малюю. У мене є заповітна мрія — ноутбук. Адже для дистанційного навчання одного маминого старенького телефона для мене та моїх трьох молодших братиків та сестричок — замало. А навчатися ми дуже любимо. Та й розвиваючі ігри можна скачати, ідеї для малюнків нові знайти».
231
