Як бачить війну в Україні американський журналіст
«Війна Росії в Україні — це не той конфлікт, який був на початку весни. Початкова кампанія російської армії в лютому та березні була вторгненням трьох фронтів з невеликою узгодженістю чи військовою логікою. Українські війська влаштовували засідки невеликих підрозділів і використовували реактивні гранати, протитанкові засоби та безпілотники для знищення російських військових формувань і броні. Вірусні відео показують їхні прямі удари, коли танки зникають у полум’ї та диму», — зазначає Джошуа Яффа.
Але вивід військ з території північної України й перегрупування сил на східному напрямку дещо змінили характер війни в Україні.
«Тепер російські військові перегрупували свої сили для більш цілеспрямованого наступу на Донбасі, на сході України, використовуючи свої переваги в артилерії та авіації. Як сказав Майкл Кофман, експерт з російських військових у CNA, дослідницькій організації з питань оборони, Росія отримує незначні, але поступові здобутки, а позиція України на Донбасі є більш нестабільною, ніж здавалося колись. Нещодавно я провів кілька днів на Донбасі, де ряд офіцерів і рядових розповіли мені, що українська піхота рідко бачить ворога. Швидше, бої часто ведуться на відстані десяти миль і більше».
Зараз для захисту прав людей необхідна зброя
«По дорозі з Бахмута я зупинився на військовому блокпосту, щоб привітатися з п’ятдесятирічним добровольцем Володимиром Єльцем із глибоким баритоном і густою сріблястою бородою. До війни Єлець був правозахисником. Вперше я зустрів його 23 лютого, за день до вторгнення Росії, у його рідному місті Торецьк, за п’ятнадцять миль.
З початком війни Єлець приєднався до військ територіальної оборони і був направлений сюди, де разом з іншими військами копали нові окопи на випадок подальшого наступу росіян».
Єлець зазначив, що для нього нічого не змінилося.
«Ми підійшли до вершини пагорба, звідки відкривався широкий вид на горизонт. Над головою гудів український військовий безпілотник. «Ми зайняли цю позицію, щоб усе було видно», – сказав мені Єлець. У кількох місцях уздовж гористого ландшафту розгорталися важкі бої в Бахмуті та Лимані, іншому сусідньому місті. «Попасній було важко», – сказав Єлець із ракетами, артилерійськими снарядами. Він стояв на тому самому місці, дивлячись, як небо освітлюється вогненним дощем. Останнім часом він почув, що, на його думку, була нова артилерійська система в польових умовах — це звучало «як дикий рев динозавра», — сказав він», — зазначив у своєму репортажі журналіст THE NEW YORKER.
Володимир захищає Україну зі зброєю в рукахФото: архів Володимира Єльця
Зараз Володимир Єлець разом з іншими військовими захищає схід України від російської навали. Захисник вірить у Перемогу України, розквіт незалежної Батьківщини та у світле щасливе майбутнє. Про це він каже вже українському журналу Ньюйоркер.Сity.
«Як правозахисник я продовжую надалі захищати права українців, але вже зі зброєю у руках. Якщо раніше моя допомога мала вигляд бесід, звернень, захисту у суді, то зараз для захисту прав людей необхідна зброя», — каже Володимир.
Про потреби армії говорить так: «Наш підрозділ завдяки волонтерам закрив усі свої потреби, але є багато підрозділів, які потребують авто, квадрокоптерів, приладів нічного бачення, засобів медицини. Волонтери, друзі, знайомі допомагають, підтримують, тож разом ми обов’язково подолаємо ворога, а потім за великим дружнім колом буде співати переможних пісень».