Термін «мародерство» передбачає кримінальні правопорушення, внаслідок яких було порушено право власності та спричинено майнову шкоду. До вказаного поняття довільно включаються такі дії, як підняття цін на паливо або житло у місті, обкрадання продовольчих магазинів, спекулювання товарами першої необхідності та багато іншого.
Тож, як наслідок, у різних ЗМІ можна побачити публікації з відповідними фотографіями, де обурені громадяни прив’язують до стовпа людину з табличкою «мародер».
Чи можна вживати термін "мародер" стосовно цивільних осіб?
Для початку потрібно визначити саме поняття «мародерство» в контексті положень національного законодавства. Задля цього варто звернутись до Кримінального кодексу України, адже саме у ньому дається його офіційне визначення.
"Даний нормативно-правовий акт відносить мародерство до військових кримінальних правопорушень, тобто кримінальних правопорушень, що можуть бути скоєні лише військовослужбовцями. Варто зауважити, що вказаний злочин за своєю правовою кваліфікацією є саме військовим, а не воєнним", — зазначив юрист Української Гельсінської спілки Євген Федоричев.
Відповідно до статті 432 Кримінального кодексу України, мародерством є викрадення речей на полі бою, що знаходяться при вбитих чи поранених. Це означає, що викрадення речей поза межами бойових дій — це вже не мародерство, а крадіжка.
Резюмуючи вищесказане, для того, щоб злочин кваліфікувався саме як мародерство, необхідно, щоб він був здійснений :
- військовослужбовцем;
- на полі бою;
- щодо речей убитих чи поранених.
"Предметом мародерства може бути тільки приватне майно (гроші, мобільні телефони, прикраси тощо) вбитих чи поранених військовослужбовців. Озброєння, військова техніка та інше військове майно, яке може використовуватися стороною, що їх захопила, підпадає під визначення "військовий трофей". Військові трофеї належать державі, а не окремим військовослужбовцям", — зауважив Федоричев.
Називати цивільних "мародерами" — некоректно
Таким чином, коли ми спостерігаємо ситуацію, в якій мародерами називають цивільних осіб, які щось вкрали, — це можна назвати некоректним вживанням
Натомість, вказані особи вчиняють злочини, передбачені іншими статтями Кримінального кодексу, а саме:
- крадіжку — таємне викрадення чужого майна;
- грабіж — відкрите викрадення чужого майна;
- розбій — напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством.
- вимагання — вимога передачі майна з погрозою насильства;
- привласнення чи розтрата чужого майна.
"Проте Верховна Рада доповнила склади перелічених кримінальних правопорушень кваліфікуючою ознакою “в умовах воєнного стану”, тобто збільшила відповідальність осіб, які їх вчинили", — говорить юрист.
Так, за крадіжку законодавець передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, за грабіж – від 7 до 10 років, за розбій – від 8 до 15 років із конфіскацією майна, за вимагання – від 7 до 12 років із конфіскацією майна, за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем – від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Покаранням злочинця має займатися лише суд
"Водночас вішати ярлик "злочинця" на підозрюваних у мародерстві осіб є абсолютно неприпустимим явищем, адже існує принцип презумпції невинуватості. В кожному конкретному випадку це питання повинно вирішуватись компетентним органом, тобто судом з дотриманням усіх належних правових процедур щодо підозрюваного", — зазначив Євген Федоричев.
Відзначив юрист і протиправні дії, коли зловмиснику привслелюдно знімають штани.
"Сама процедура "покарання" зловмисника, коли особу оголюють нижче пояса, прив’язують у такому вигляді до стовпа й зазвичай ще б’ють різками є очевидним виходом за межі закону і режим воєнного стану жодних застережень стосовно цього не містить. Якщо розглядати подібні дії під кутом зору положень Кримінального кодексу України, то вони підпадають під достатньо широкий спектр правопорушень, залежно від наслідків", — підкреслив юрист.
Такі дії також є порушенням закону.
Ці дії можуть бути розцінено як самоправство, тобто самовільне вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином. Наприклад, побої і мордування, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Що робити, якщо ви стали свідком злочину?
"Правозахисники наполегливо рекомендують громадянам, які стали свідками злочинів проти власності, утримуватись від покарання зловмисників за власним розсудом. Натомість, якщо ви побачили осіб, які наприклад розкрадали майно, їх можна затримати та передати до правоохоронних органів", — рекомендує Євген Федоричев.
Таке затримання може здійснити будь-який громадянин. А ось коли починається побиття затриманого чи інші знущання — це явно буде виходити за межі законної необхідності.
⚡️ Новини міста Донецьк та області читайте на сайті Укрнет.
231
