Герой з Нью-Йорка Андрій Солодов віддав життя у бою за Україну. Пам'ятаємо воїна

Загинув у бою за Батьківщину

Статтю про уродженця Нью-Йорка старшого сержанта  Андрія Солодова, що пішов боронити Україну у свої 54, вже давно зазначили у Вікіпедії. 28 березня 2022 року Андрій Солодов загинув у бою під Мар'їнкою. Смерть настала від наскрізного вогнепального осколкового поранення голови від вибухової травми. У сповіщенні від командирів, яке отримав син героя, зазначено: 

Ваш батько, головний сержант Солодов Андрій Анатолійович, вірний воїнській присязі, виявивши стійкість і мужність, загинув у бою за нашу Батьківщину

Колишній інженер-будівельник, а нині герой

За цивільною професією — інженер-будівельник. Ерудований, безкомпромісний, схильний до глибокого аналізу подій, справжній патріот України та свого рідного Нью-Йорка. Свого часу працював головним спеціалістом Донецького «Енерготехпромпроєкту», начальником ОКСа фенольного заводу, головним інженером авдіївського заводу металевих конструкцій; заступником начальника проєктно-конструкторського відділу Авдіївського коксохімзаводу. 

Але російська збройна агресія повністю змінила сенс життя. У 54 роки на захист України став зі зброєю у руках. Просто розмови про вірність своїй Батьківщині — мало що значать. Мотивував так: 

У бою гинуть молоді хлопці, що у сини годяться

Фото: з архіву Андрія Солодова

Завжди воював там, де було найгарячіше: Золоте-4 Луганської області, Авдіївська промка. У Золотому отримав снайперське поранення, контузію. За бойові заслуги відзначений нагородами орденом «За мужність» ІІІ ступеня, медаллю«Кров за Україну», Знак пошани 54 ОМБр.

Навіть перебуваючи на військовій службі, своїми закликами на ФБ-сторінці активно агітував за відновлення історичної назви Нью-Йорка. Після закінчення контракту — став постійно дотичним до акцій з благоустрою селища, одним з ініціаторів «Марафону, який ніхто не хоче бігти», спрямованого проти російської агресії та проведеного у Нью-Йорку місцевими активістами до Дня Гідності та Свободи. Радів «Нью-Йоркському літературному фестивалю», що проходив у селищі. Особисто сам супроводжував журналістів по історичних місцях улюбленого Нью-Йорка. 

Фото: Надія Гордіюк

Боліло усе: чому не навели лад на клумбах біля будинку культури на Петровській горі, чому вчасно не прибрали сміття? Виходив та прибирав сам, долучався до громадських заходів з благоустрою. Дуже мріяв про те, що історична назва буде сприяти відновленню культурної та промислової слави містечка, у якому народився та жив. Але для цього російська зброя повинна зникнути з Донецької землі.

Контракт закінчився, коли Андрію виповнилось 57. Продовжувати не став, рани постійно нагадували уночі. Але він ніколи на цю тему не говорив. До «Марафону, який ніхто не хоче бігти» долучився відразу. Попри постійний біль.«Хто ж, як не ми?» — аксіома працювала. Тоді ж, побачивши як молоді вояки разом з ГО «Ініціативна молодь українського Нью-Йорка» стрімко побігли селищем, сказав:

Мені вже важко змагатись з молодими. Таки я своє відвоював

Фото: з архіву Андрія Солодова

Після сакральної дати — 24 лютого, рішення змінив відразу. Через тиждень повномасштабного вторгнення, мовчки зібрав речі і пішов у частину, в якій раніше воював за контрактом. Боронити рідну землю. Вкотре, у цій війні. Рани, отримані під Золотим, давали право тихо отримувати допомогу з інвалідності, вік 58 років – поступитися дорогою молодим. Вперед рухала впевненість: 

Молоді гинути не повинні. Їм потрібно зберігати та відроджувати генофонд нації

Пішов боронити рідну землю, не роздумуючи. 

9 квітня 2022 року Андрій Солодов похований на Краснопільскому цвинтарі у Дніпрі, де з почестями хоронять загиблих воїнів.

Обстріли Нью-Йорка тривають. Російські окупанти здійснили невдалу спробу прориву та відступили

Наші у ЗСУ та на передовій. Історії захисників і захисниці з Нью-Йорка