Будинок культури як частина соціального містечка
Будинок культури в Нью-Йорку був збудований у 1950 році як частина соціального містечка, які тоді активно створювалися навколо великих підприємств на Донеччині. Одним з таких підприємств був і відомий на всю Європу фенольний завод, який на той час активно розвивався та створював нові робочі місця.
Створити місто, де хотіли би жити та працювати люди, та забезпечити їх простими людськими благами — таку задачу перед собою ставила тогочасна радянська влада. Так у Нью-Йорку зародився район “Соцмістечко”, де з часом з’явилася житлова забудова для фенольчан, парк, літній кінотеатр та будинок культури архітектора Бориса Большуткіна, який не схожий на типовий радянський проєкт.
У колективі працівників фенольного заводу було багато талановитих та творчих особистостей. Попри важку працю на підприємстві, фенольчани знаходили час на культурне дозвілля: спортивні змагання, дискотеки, вечори з піснями та перегляд фільмів під зоряним небом.
“Утім, не тільки успішно працювати можуть трудівники фенольного заводу, а й добре відпочивати. У всі, навіть найскладніші періоди життя колективу, вони не втрачали бадьорості, запалу та оптимізму. Задушевна пісня та запальний танець, різноманітні захоплення, заняття фізкультурою й спортом піднімали настрій працівникам, робили їхнє життя яскравішим та насиченішим”, — писав у своїй книзі “Час дерзати” Володимир Пославський.
Театральний колектив фенольного заводу
Так у Нью-Йорку з’явився театральний колектив, до якого увійшли творчі працівники заводу. Саме цей колектив, як зазначив у своїй колонці член виконавчого комітету колишньої Новгородської селищної ради Олександр Негода, став колискою театрального життя громади.
А першим спектаклем уже в будинку культури стала п’єса драматурга Ярослава Галана “Під золотим орлом” під режисурою Абрамовича. Також особливо важливо відмітити постать Олександра Косько, який став двигуном розвитку аматорського театру та уваги до будинку культури фенольного заводу. За роки своєї театральної діяльності режисер поставив понад 20 спектаклів різної тематики та жанрів, у яких Косько також брав участь в ролі актора.
Будинок культури на старих фотографіях Нью-ЙоркаФото: сторінка з книги "Змужання"
На спектаклях, які ставив театральний колектив у будинку культури, завжди був аншлаг. Мешканці Нью-Йорка, а після 1951 року — Новгородського, завжди з захватом чекали на нові постановки, а гостей із радістю вітали стіни будинку культури.
“Коли над селищем спускаються вечірні сутінки, до заводського клубу вже поспішають люди. Одних манить сюди бажання послухати лекцію, інших — подивитися кінофільм, відвідати заняття кружка художньої самодіяльності”, — писав у своїй праці “Змужання” Губенко.
П’єси у виконанні колективу фенольного заводу любили й вітали не тільки в Нью-Йорку. Актори-аматори часто виступали й на сценах інших міст. Наприклад, у Дзержинську (нині Торецьк), Костянтинівці та Горлівці.
“Зі своїми доробками колектив драмкружка познайомив не тільки працівників свого заводу й селища, але й багатьох інших підприємств. Спектаклі були поставлені у палацах культури Дзержинська, Костянтинівки й Горлівки, в клубах шахт імені Артема й “Північна”. І всюди глядачі нагороджували оплесками виконавців”, — також пише автор “Змужання”.
Цей творчий колектив закінчив свою активну діяльність у 1996 році. Проте на заміну прийшло молоде покоління театралів, яке ні в чому не гірше фенольчан.
“Молодіжка” театрального колективу
Минуло багато часу, поки будинок культури знову побачив на своїй сцені акторів. Молоді, перспективні та заряджені — саме такі люди зібралися у вересні 2010 року в клубі.
Жодне свято чи подія не проходила без виступів молодого театрального колективу. До великої “клубної” сім’ї входить і танцювальний колектив «Гранд» на чолі з хореографкою з Нью-Йорка Наталією Матвєєнко, і ансамбль народної пісні "Тополька" та квартет "Ретро" під керівництвом Олександра Якушина. Усім ньюйоркцям відомо, що будинок культури — це зажди святкове місце, де раді бачити всіх.
Величезна кількість свят місцевого, регіонального та державного рівня. Театральні постановки та творчі змагання серед молоді. У театральному колективі та осередку творчості Нью-Йорка завжди вирувало життя. Після 2010 року будинок культури виховав уже два покоління театралів “Інкор із NGK” та “Stars of NY”, на долю яких випали моторошні часи війни. Нині ж театральний колектив розкиданий по світу, проте молодь планує зустрітися в Нью-Йорку після перемоги.
"Для мене це мій другий дім. Його відвідували мої батьки, мої діти. Це місце, де завжди було життя, сміх, радість, єднання сердець. Я дуже сподіваюсь що відбудують наш храм, наш отчий дім. І будуть ще приємні миті. А надія живе", — каже директорка будинку культури Анжеліка Пилипенко.
Одним із найвизначніших проєктів театрального колективу нью-йоркського будинку культури є вистава-променад “Листи незнайомому другу з Нью-Йорка” режисерки Ольги Данилюк. Цю виставу про життя підлітків, яке назавжди змінила війна на сході України, бачили в багатьох містах України.
Нью-Йоркський літературний фестиваль і російська авіабомба
У 2021 році будинок культури фенольного заводу заграв новими фарбами. Вперше в історії сучасної України на Донеччині відбувся літературний фестиваль. Сприяло його започаткуванню повернення історичної назви селища, а також бажання засновниці Вікторії Амеліної привернути увагу до прифронтового містечка з унікальною та сповненою таємниць назвою Нью-Йорк.
Так у стінах будинку культури вперше відбувся дводенний “Нью-Йоркський Літературний фестиваль”, який зібрав понад 600 відвідувачів та гостей з усієї країни. Будинок культури радо вітав відомих українців. Зокрема, письменника та фронтмена гурту “Жадан і Собаки” Сергія Жадана, відомого джазового контрабасиста Марка Токара, журналістку та телеведучу Ольга Герасим'юк, українських письменниць Тамару Горіха-Зерня, Галину Вдовиченко, Катерину Міхаліцину, історкиню Олену Стяжкіну та багато інших гостей з усієї країни.
У 2022 році Нью-Йорк мав би зустрічати другий літературний фестиваль, але повномасштабне вторгнення змінило плани. Зараз “Нью-Йоркський Літературний Фестиваль” на паузі та має кредо “У Нью-Йорку після перемоги”. А його локацію — будинок культури фенольного заводу — російські окупанти знищили ударом авіабомби ФАБ-250.
Так одним ударом російські окупанти знищили місце сили багатьох ньюйоркців, але так і не змогли їх зломити.
“Це місце мало неймовірну атмосферу. Кожного разу, коли я виходила на нашу стареньку сцену, я розуміла, що зараз буде щось круте, щось драйвове. У нашому селищі дуже талановиті та творчі люди. І я впевнена, що кожен з них скаже, що наш клуб мав особливу атмосферу. Там завжди можна було бути собою. Це було перше правило нашого театрального колективу. Для мене це було місце, де я могла сховатися від усіх проблем. Я неймовірно сумую за цим місцем і коли згадую про нього, сльози з’являються на моїх очах”, — каже акторка аматорського молодіжного колективу будинку культури Софія Конєва.
Саме це місце ставало “кінцевою” зупинкою багатьох екскурсій для гостей містечка. Будинок культури, в якому досі вирує життя попри близькість до лінії фронту, приваблював увагу журналістів зі всього світу.
“Усі екскурсії ми завершували саме біля будинку культури. Завжди хотілося завершити мандрівку селищем на оптимістичній ноті. А наш маленький Версаль, як його називали місцеві жителі, з викарбуваною датою будівництва 1950 рік, промовисто розповідав, як розцвітав Нью-Йорк до репресії історичної назви селища у 1951 році”, — каже громадська активістка та краєзнавиця Надія Гордіюк.
Клуб фенольного заводу завжди радо вітав і активістів. Саме тут обговорювали повернення історичної назви селища, розглядали дискусійні питання, проводили літературні вечори й просто теплі зустрічі.
“Думаю у кожного мешканця Нью-Йорка є спогади з нашим рідним будинком культури. Для мене це початок моєї громадської діяльності, величезна кількість заходів: починаючи літературним вечером і закінчуючи “Нью-Йоркським Літературним Фестивалем”, встановлення стендів для відродження історичної спадщини, збори нашої громадської організації. Це була майже наша штаб-квартира. Наразі будинку культури немає. Але є спогади, є віра в перемогу, є мотивація, є впевненість в діях. Ми відбудуємо наш клуб, наш Нью-Йорк і нашу Україну. Кожен, хто причетний до руйнування та вбивств в нашій країні, понесе відповідальність за свої дії. Кожен, без винятків”, — розповів волонтер, інструктор з тактичної медицини та громадський активіст з Нью-Йорка Матвій Суслов.
229
