Ніколи не хотіла виїжджати з рідного Нью-Йорка
Аліні Домбровській 22 роки. У неї є чоловік, донька, а ще троє дітей під опікою. Всіх їх війна вигнала з рідного дому в Нью-Йорку, тож родина знайшла прихисток у столиці.
«Виїхала з Нью-Йорка тільки через те, що в мене на руках маленька донька. На той час вона вже почала сильно боятися, коли чула гучні вибухи, тому 25 травня 2022 року ми евакуювалися», — розповіла Аліна.
Аліна каже, що не переймалася саме через евакуацію, бо за тиждень до цього у Київ виїхав її чоловік Данило — туди його запросили на роботу.
«Він, щоб не сидіти вдома, поїхав заробляти. Так у нас зʼявилася можливість виїхати, бо компанія, в якій працював чоловік, надала житло для нас усіх. Мені важливо, щоб дитина була в безпеці, хоч рішення покидати рідний дім далося важко».
Донька Аліни — Домініка Фото: з архіву героїні
Аліна каже, що дуже сумує за рідним Нью-Йорком та домом, адже там залишилися батьки. А ще там — найтепліші спогади та найкращі часи.
«Якщо б не війна, то я б не поїхала звідти. Ще до війни чоловік пропонував мені переїхати у Київ, але я не хотіла. Я звикла до свого селища, бо там усе рідне. Це вже зараз там одні руїни. Якщо б не було війни та там було безпечно — я би поїхала туди прямо зараз, не роздумуючи», — поділилася переселенка.
У новому місті Аліна адаптувалася швидко. Тим паче — поруч чоловік, який підтримує її у всьому.
«У новому місті швидко адаптувалася. А важко тільки те, що поїхала з рідного дому: там батьки, все своє, тварини, що хочеш – те й робиш. Раніше я жила в селищі, де машини рідко їздять, а тут машини, світлофори. Звикнути до всього, бути уважним – ось що важко. Ідеш з дитиною, треба всюди дивитися».
Взяла під опіку трьох дітей своєї тітки
У травні 2023 року в родині Аліни сталося горе — померла її рідна тітка, яка виховувала трьох дітей.
«Моя тітка захворіла. Стала дуже часто втрачати свідомість, почалися проблеми з памʼяттю й вона потрапила в лікарню. Мої батьки викликали їй швидку. Тиждень вона пробула в лікарні. Ми збирали кошти по родичах, в інтернеті. Коли мені вдалося зібрати кошти на кілька днів лікування, то моя мама поїхала в лікарню й дізналася, що ліки вже нікому не потрібні», — розповіла Аліна.
Тоді перед родиною постало питання: а що далі буде з дітьми? Батьки Аліни намагалися взяти їх під опіку, але це було неможливим, адже вони самі й досі залишаються в прифронті.
Інші родичі, як розповіла Аліна, відмовилися від опіки. Тоді дівчина запропонувала власну кандидатуру опікуна, бо дуже не хотіла, щоб її сестри та брат опинилися в дитячому будинку.
«Інші родичі відмовилися взяти під опіку дітей. І тоді я вирішила, що заберу їх до себе. А що робити? Вони рідні. Я все їхнє дитинство їх няньчила. Коли тітці потрібно було їхати по справах, я за ними приглядала. Як їх можна кинути, віддати в притулок або дитячий будинок? І як тоді спокійно спати ночами?», — пояснила Аліна.
Так Аліна Домбровська в 21 рік стала опікункою трьох дітей. Тепер її родина дуже велика: вона сама, чоловік, 4-річна донька Домінічка, Яна, котрій 12 років, 10-річний Денис та 8-річна Яна.
Зараз родина винаймає 3-кімнатну квартиру у Києві, бо для великої родини потрібно багато простору.
«Зараз ми живемо в трьохкімнатній квартирі, тому що нас багато, і нам потрібно багато місця. Винаймаємо житло. У дівчаток своя кімната, у мене з донькою та чоловіком – своя, у середнього хлопчика Дениса — теж власна кімната. Я хочу, щоб зручності були для всіх, Для того, щоб вони вчилися. Бо до цього вони не вчилися в школі. Цього року вперше за довгий час – карантин і повномасштабну війну – вони вперше вчилися нормально в школі», — каже опікунка.
Донька Аліни Домініка та її троє прийомних дітейФото: з архіву героїні
Аліна каже, що діти в новій родині швидко адаптувалися. Хоча й досі часто згадують маму.
«Вони дуже сильні морально. Коли приїхали до нас, то майже не плакали. Лише згадували маму постійно. Та і зараз згадують. Я наварю борщу, а вони кажуть: «Смачний, як у мами».
Діти займаються з репетиторами та мають багато захоплень
Зараз Аліна не працює, тому весь свій час приділяє вихованню дітей. А у вільний час, хоч він і буває дуже рідко, вишиває.
«Ми почали займатися з репетиторами. У нас Яна займається англійською, Денис займається математикою. Два роки навчання вони пропустили через війну, тому зараз вони наздоганяють. Аня залишилася на другий рік у другому класі. Читати вона не вміла, букви не знала. У Ані й Дениса є репетитор з читання».
10-річний Денис почав займатися карате та вже має перші успіхи в спортіФото: з архіву героїні
Зараз діти мають багато хобі та додаткових занять. Усі кошти, які Аліна як опікун отримує на дітей, вона витрачає саме на освіту та їхнє дозвілля.
«Багато чим діти займаються. Денис ще займається карате і вже здав на білий пояс. Якби було більше фінансів – було б ще більше репетиторів та занять», — каже Аліна.
228
