Послухати повний випуск подкасту "ПОВНОЛІТНІ 2" з Марією Чечель можна на зручній платформі за цим посиланням або в YouTube.
Усвідомлення, що йде війна
Коли почалася війна на сході України, Марії Чечель було близько 8 років. Тоді вона була ще зовсім дитиною та не розуміла, що почалася війна.
"Одного дня до мене в кімнату зайшла мама й сказала збирати речі, бо ми їдемо до бабусі з дідусем у Нью-Йорк на літо. Я здивувалася, але зраділа, бо дуже любила це місто. Я не усвідомлювала що почалася війна. Якось мене це обходило стороною. Я думала: "Окей. Щось гримить, але я не дуже розумію, що це. Мабуть, що все гаразд", — розповіла Марія.
Усвідомлення того, що в країні війна, до Марії прийшло тільки через кілька років, коли вона трохи подорослішала.
"Через два роки після початку війни, я задумалася, а чому ж ми ми не повертаємося додому. Тобто тоді я раділа тому, що мене взяли в місцеву школу. Я дуже любила це місто і хотіла проводити там дуже багато часу. Але потім якось до мене дійшло усвідомлення, що напевно я більше не повернувся додому".
У місцевій школі Марії теж подобалося, хоча певні складнощі все ж і виникали. Наприклад, спочатку місцеві діти ставилися з недовірою до переселенки, але потім усі здружилися.
Попри евакуацію у Велику Британію, Марія закінчила нью-йоркську школу.Фото: Facebook/ Марія Чечель
Шлях з Донецька в Нью-Йорк
Моменту, коли востаннє їхала з рідного дому в Нью-Йорк, Марія майже не пам'ятає. Чи то дитячий мозок знищив усі спогади про неприємні події, чи просто спала всю дорогу.
"Єдине що я пам'ятаю — це те, що ми просто їхали машиною, як і зазвичай. Якщо ми кудись їдемо, то я просто засипаю в машині. Тому саме моїх спогадів про цю поїздку немає".
Але коли Марія стала трохи старшою, батьки все ж розповіли про той день евакуації.
"Мені розповідали те, що ми їхали якимось "козячими тропами", тому що була купа блокпостів, були чеченці, які перегороджували дорогу, були люди з автоматами. І це все було травматично для дитини, тому батьки були раді, що я тоді заснула і цього всього не бачила", — розповіла Марія.
Повномасштабне вторгнення
Повномасштабне вторгнення застало Марію в момент, коли вона та її родина хворіли на ковід.
"Стріляти почали набагато сильніше, ніж раніше. Я відразу ж сказала батькам про те, що потрібно збиратися та їхати, але ми всі були хворі. Перші дні я просто лежала, тому що мені було погано. Я не думала про війну, бо просто була не в тому стані. А коли одужала, стало страшно, що нас "накриє" росія, і ми звідти ніколи не виїдем", — згадує Марія.
Щоб відволіктися, дівчина почала активно займатися спортом, бо на вулицю виходити не могла.
"Потім у мене почалася жахлива паніка. Я навіть не могла вийти з дому, тому що батьки мене буквально нікуди не відпускали. До війни у мене був механізм "справляння" з всіма емоціями — я йду на гойдалки і гойдаюсь декілька годин, якщо мені треба настільки. Тому я перейшла на спорт. У мене було дуже багато агресії, яку я виміщала тим, що я займалася спортом".
Марія та її родина все ж евакуювалися з Нью-Йорка. Нині вони перебувають у Великій Британії.
Почути повну історію евакуації та життя Марії Чечель можна за цим посиланням.
231
